Творімо добро

Опубліковано 2015-09-05

Це-Олександра, дуже щира і сердечна. Малу Сашу, інваліда дитинства, майже сорок років тому батьки здали в дитячий будинок. Більше вона їх не бачила....Дитячі будинки, лікарні, інтернати і пансіонат для інвалідів. А ще віра в Бога, велике бажання жити, жити самостійно і добрі люди на життєвому шляху. Вже рік , як лікарі дозволили їй жити самостійно; Олександра має свою кімнатку в соціальному будинку Єлгави, отримує невеличку пенсію, влітку-працює на сільгоспроботах, збирає гриби, ягоди, продає на базарчику, взимку-плете  гачком і спицями шкарпетки і рукавички для дітей. Власноруч сплетені дитячі шкарпетки принесла вона, коли взнала, що збираємо допомогу для українських дітей, шкарпетки, олівці і кілька зошитів для малювання, бо сама теж дуже любить малювати, і пише вірші, в яких прославляє Бога і  добро на Землі. Олександрі важко говорити, вона того соромиться, але коли взнаєш її більше- вже не помічаєш, тільки бачиш перед собою дуже добру і оптимістичну людину.

Навесні Саша закінчила комп’ютерні курси і почала відкладати по кілька євро з пенсії, мріючи купити ноутбук. А сьогодні-отримала подарунок від нашої Уни Томіч-ось цей лаптоп. Після зустрічі з Уною- по-дитячому раділа і по-дорослому плакала. -" Чого ти плачеш?" -" Я виросла з почуттям, що я нікому не потрібна, а Бог мені дарує стільки добрих людей! Може, якби мене не кинули батьки, я б і не зустріла їх?"

Спасибі Уні, спасибі мамі-Оксані за чудову донечку! Хай Бог береже вас і усіх добрих людей!