Незалежність виборюється кров'ю

Опубліковано 2016-11-11

Вчора, напередодні Дня Захисника Вітзизни- Дня Лачплесіса, у народному домі Лестене відкрилась виставка українського фотографа Василя Пилипюка Україна-моє диво. Світлини чудових краєвидів Львівщини і Чернігівщини, Києва та Одеси на стінах, а на столах, вкритих рушниками-книги про Україну, вирізки з газет, роздруківки останніх зведень прес-центру штабу АТО-дбайливо зібрані волонтером, лієпайчанином Андрісом Яунземісом.

Андріс- земессарг, патріот Латвії і великий друг України, людина, яка не шкодує ні часу, ні коштів для допомоги добровольцям АТО. Він  разом з іншими волонтерами з організації SOS допомога Українській армії  організує, збирає і відвозить добровольцям амуніцію, теплий одяг й такі необхідні " дрібнички".

Дякуючи Андрісу Яунземісу та директору народного дому Іветі Папендіка, задумана " просто виставка"  вилилась в  змістовний патріотичний вечір. Всіх присутніх привітали  голова Тукумського краю Ерікс Лукманс і посол України в Латвії Євген Перебийніс, показу фільму Атиса Клімовича Tuvais karš (Війна, яка поруч) про латиських волонтерів, передувало знайомство з журналістом Імантом Лієпіньшем та його  книгою  про Майдан та окупацію Криму.

І Tuvais karš  і короткий фільм-звіт про 11 вантаж допомоги на передову від Інгуса Захарчонка, і розповідь Інгуса про особисті враження, про українців і Україну-1,5 години на одному подиху, в тиші, в залі з двома прапорами і вогниками свічок.

Після фільму люди підходили, говорили слова підтримки, а ще ті слова, що говорять всі латиші: Латвія з вами! Ми знаєм, що зараз українці відстоюють свободу всієї Європи.

Не тільки слова.Ще й пожертва для українських добровольців. Теплий одяг, шкарпетки.За пожертву-сувеніри від Андріса, Інгуса і Тетяни.

Лестене- святе місце  в Латвії. В Лестене знаходиться Меморіал, де викарбувано 934 імен і прізвищ, з роком смерті осінь 1944, зима, весна 1945.-Поховання полеглих під час Другої Світової війни латиських легіонерів. Людей, які хто добровільно, хто примусово взяли зброю, щоб захистити свої домівки, своїх рідних  від комуністичної агресії, відстояти Незалежність своєї землі.

Щороку, 10 листопада мешканці Лестене, земессарги, молодь, активісти з Добеле і Тукумса йдуть смолоскипною ходою до Меморіалу , щоб вклонитися, заспівати Dievs, svētī Latviju, покласти квіти до пам’ятника Матері Латвії.

Мабуть вперше за всю історію селища,  в Лестене, поруч з прапором Латвії майоріли  жовто-блакитний і червоно-чорний стяги України.Священик читав молитву і говорив, що Незалежність виборюється кров’ю. Як і латишами 100 років тому в боях з бермондтівцями і в другу світову, так і сьогодні українцями.

А в темному небі кричали птахи.-Чуєте? -питався мене сивий чоловік поруч.-То дикі лебеді. Вони летять в Швецію. Їх тут багато було в полі...

Так, тиждень тому ще  було зовсім мало снігу  і поле під Лестене біліло птахами...  А сьогодні вони кричали, чи то прощаючись, чи  то співаючи свою пісню-молитву і нам, живим, і тим, хто поклав життя за Незалежність Батьківщини...

5

Світлини Іманта, Івети, Тетяни і Яніса