Не плач,коли знівечить доля найкращу із твоїх думок. Хіба ж питає буря поля,котру їй знищить із квіток?

Опубліковано 2017-05-20

Про життя і творчість Богдана Лепкого, про   долю Українця, художника і поета, громадського діяча і автора " Журавлів" розповідала сьогодні, на зустрічі громади з гостями з Естонії,  Наталя Гавдида, кандидат  філологічних наук, доцент Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, лепкознавець, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Лепких, координатор Всеукраїнського волонтерського проекту «Безкоштовні курси української мови» (ГО «Український світ»).

І хоч зустріч почалась саме з Чуєш, брате мій, люди не зрозуміли, чому. А на закінчення зустрічі попросили пісню ще раз. І слухали стоя. Зі слізьми на очах.

Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.

Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.

Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх марах
Слід по журавлях.
 

Не плач,коли знівечить доля найкращу із твоїх думок.

Хіба ж питає буря поля,котру їй знищить із квіток?

Хіба ж питають бору громи,котру ялицю їм звалить?

Так не питає доля хто ми,і як би ми хотіли жить.