Ja viņi uzvarēs ukraiņus, nauda nebūs mums nevienam vajadzīga..

Опубліковано 2016-11-25

В серпні 2014 року в Латвії група латишів  об’єднали навколо себе людей, які співчували, підтримували і хотіли допомогти Україні. Спершу то була група однодумців на фейсбуці, яка згодом виросла в громадську організацію SOS palīdzība Ukrainai (SOS допомога Україні).

Латвійські волонтери нещодавно відвезли в АТО дванадцятий вантаж допомоги.: амуніцію, ліки, теплий одяг, солодощі  і ще багато всього, що необхідно для нашої спільної перемоги.

З волонтерами в Україні побував і латвійський журналіст Ансіс Іванс і зараз в латвійських СМІ публікуються його статті.

А волонтери готують тринадцятий вантаж.

Розповідає активіст-волонтер Гатис Прієде:

Потихеньку повертаємось  в робочий ритм повсякденності, після отриманого адреналіну під Широкіно (під Ширикіно волонтери попали під обстріл градів) і готуємо 13 вантаж.

Сьогодні я завітав до пані Дзинтри, яка передала перші 12 пар вовняних шкарпеток. Пані Дзинтра-активний член нашої команди SOS, яка разом з подругами вже сплела більше сотні вовняних шкарпеток для українських добровольців.

І ще один, дуже приємний сюрприз: кілька днів тому зателефонував пан, який побажав публічно називати себе Гарфілдом і попросив зустрітися.

Поважного віку пан  дізнався про нас з публікацій Ансіса Іванса і приготував свій внесок: кілька комплектів армійської теплої білизни. Поспілкувавшись і подякувавши панові, я домовився про зустріч,  і тут пан мене питає: «Слухай, а генератор може бути корисним?» Я не повірив у таку пожертву, і напівжартома відповів: то буде хороший подарунок, але занадто дорогий для пожертви.

І пан  показав мені майже новий хондівський бензиновий генератор.

Питаю: чи усвідомлює  пан важливість  такої дорогої  пожертви і скільки то коштує?

-Дай спокій!Якщо вони переможуть українців, гроші нікому з нас не будуть потрібні, -відповідає Гарфілд. Пан сказав, що цей генератор для нього заважкий, він пошукає собі інший, а хлопцям на фронті  - згодиться. Продовжуючи розмову, дізнався, що поважний пан- «дідусь сільського будиночку за містом» має досвід війни в екзотичних країнах, і хоч то було дуже давно, та старий солдат добре розуміє що необхідно на фронті.

Готуємо 13 вантаж. Скільки їх ще буде-невідомо. Працюємо. Не спиняємось. Ми  будемо допомагати Україні до повної ПЕРЕМОГИ.

Ось такі люди живуть в Латвії, в країні яка стала рідною для мене, в країні, де народились і живуть мої діти, де будуть жити онуки.

Низький уклін тобі, народе Латвії!

Світлини з архіву Гатиса.

**********************************************************

Sviekas atbalstītājas un atbalstītāji!

Palēnām esam atgriezušies ikdienas darba ritmā. Ir norimušas emocijas un adrenalīns no Širokinā redzētā. Palēnām sāksim gatavot solīto video atskaiti. Un turpinām strādāt! Gatavojam jau 13.palīdzības kravu.

Šodien biju iegriezies pie Dzintras kundzes - 13. kravai jau gatavi pirmie 12 pāri zeķu. Tāpat arī nodevām daļu Ivetas Buiķes sarūpētos un no Vācijas vestos dzijas kalnus Dzintras kundzes rokās. Dzintras kundze ir pieskaitāma jau SOS grupas sastāvā. Kopā uz fronti, ar kolēģes palīdzību, Dzintra ir saadījusi jau vairāk kā 100 pārus.

Un vēl kāds ļoti patīkams pārsteigums/ziedojums.

Dienas trīs atpakaļ mūs sazvanīja cilvēks, kurš lūdza sevi publiski saukt par Garfīldu. :)

Kungs cienījamā vecumā bija Ukrainai sagatavojis devumu - zviedru armijas termoveļas komplektus. Telefoniski vienojāmies par tikšanos. Sarunas beigās Garfīlds man jautā, "Paklau, tur elektrības ģenerators var noderēt?" Patiesībā neticot tādai mega - dāvanai pa pusei jokojot saku, ka būs gana labs ziedojums. Taču tas ir dārgs ziedojums.

Satiekoties ar Garfīldu man tiek nodemonstrēts "Honda" ražojuma mazlietots benzīna ģenerators. Tie vairs nav nekādi joki.... Garfīldfam jautāju, vai viņš apzinās, cik šis ziedojums ir vērts un cik maksā?

"Liecies mierā!" Šis atrūc. "Ja viņi uzvarēs ukraiņus, nauda nebūs mums nevienam vajadzīga..." Kungs pastāstīja, ka ņemšanās ar šāda tipa ģeneratoru viņam ir pa smagu, tiks gādāts cits. "Puikām frontē par smagu nebūs", šis nobeidz savu domu. Tā vietā, lai iekārtu Garfīlds pārdotu, šoreiz Garfīlds nolemj - ģenerators ceļos uz Ukrainu.

Garfīlds mūs atrada internetā. Te pateicība ir jāsaka delfi.lv žurnālistam Ansim par viņa rakstiem.

Pats šī ziedojuma devējs, turpinoties sarunām, izrādās ne gluži vienkāršs "vectētiņš lauku mājā ārpus pilsētas". Garfīlds mums ir ar pamatīgu kara pieredzi visnotaļ eksotiskās zemēs. Sen tas bijis, bet vecs karavīrs ļoti labi saprot kas ir nepieciešams frontē.

Ar pēdējiem pirkumiem/ziedojumiem, par kuriem Jums jau ziņoja Jānis un pateicoties Dzintras kundzei un Garfīlda ziedojumam - mums ir jau reālas aprises 13.kravai.

Cerības par tuvām kara beigām īpaši vairs neceram. Esam pietiekami "aplauzušies" pēc 8.,9.,10. kravas. Kad jau liekas, ka "tūlīt viss, cauri"!

Un visu SOS biedrības dalībnieku vārdā vēl gribu apstiprināt to, ka - kamēr ukraiņi cīnās, kamēr Ukrainā ir karš un kamēr Jūs esat gatavi palīdzēt mūsējiem frontē - mēs turpinām savu darbu. Mums nav tiesību apstāties!

Dzintrai un Garfīldam - novecojušais PALDIES!

Strādājam!