Шевченківські читання у Єкабпілсі

Опубліковано 2013-10-15

...на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

8 жовтня у затишній хаті єкабпілського " Явору", такій українській хаті, де образи під рушниками, вишиття на стінах, портрети Лесі і Тараса, бандура та велика скриня, наповнена усіляким крамом, привезена з Прикарпаття отцем Григорієм і подарована "Явору", читали Шевченкові вірші про дівочу, жіночу та материнську долю...

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії,

Веселі, дівочі?

Слухали , як читала " Кобзаря" вчителька Любов Сіпка  про кохання,  про страждання і розлуку, про дівочі сльози...Говорили про жінок, яких кохав Тарас, про Оксану Коваленко та Ганну Закревську, про Ликеру Полусмак. Кохав, та не судилося ...

Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії
Уже повіяло. Зима!

 

Та збулося все , про що мріяв Кобзар!

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

Ростуть наші дитяточки, ростуть малі українці і на латвійській землі, ростуть і читають " Кобзаря". Дітлахи " Явірців"- Артем Волощук, Маргарита Семоненко та Дар’я Семоненко взяли участь у проекті МІОК " Українські діти у світі читають " Кобзар" ( послухати можна тут)

Пророче Шевченкове слово об’єднує покоління, єднає українців усього світу.

Валентина Зарніцка розказала про плани української громади Латвії святкування ювілею Великого Кобзаря , про проект " Спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку в Ризі" та закликала приєднатися до збору пожертв на спорудження пам’ятника.