Забезпечити інформаційну безпеку України і країн Євросоюзу можливо лише спільним фронтом

Опубліковано 2016-04-01

Те, що в сучасному світі питання інформаційної безпеки кожної країни вийшло на перший план, посунувши традиційні засоби захисту кордонів і незалежного існування у вигляді новітніх зразків зброї та професійних збройних сил – вже аксіома. Так само неодноразово наголошувалося й на тому, що в умовах стрімкого розвитку новітніх засобів інформації та комунікації, для яких практично не існує кордонів, є потреба об’єднання зусиль країн, що відчувають інформаційно-пропагандистські атаки з боку одного  й того ж учасника  Великої Геополітичної Гри.

А те, що країни Європи усвідомили це і вже не розглядають інформаційну війну, яку веде Російська Федерація проти України, як проблему виключно України, засвідчив проведений у лютому за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду на базі НДІ правознавства Харківського Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого воркшоп «Інформаційна безпека, як частина національної безпеки у Східній Європі».

Досвідом у сфері інформаційної безпеки  ділилися експерти, науковці та представники відповідних державних структур з України, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Бельгії метою їхнього спілкування стало безпосереднє обговорення  прийомів ведення інформаційної війни, відпрацювання  елементів протидії та безпеки інформаційної системи із залученням кращих практик країн Східної Європи.

«За останні роки, нажаль, ми стаємо свідками посилення загроз для національної безпеки країн Східної Європи, що пов’язані з активізацією російської агресії на глобальній світовій арені, жертвою якої стала Україна. Нові методи ведення гібридної війни, у тому числі в інформаційному просторі,  гостро ставлять питання попередження та захисту від інформаційного впливу» — зазначив, відкриваючи семінар, проректор з наукової роботи Університету ім. Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман.

Під час трьох панельних дискусій учасниками семінару були обговорені ключові аспекти забезпечення інформаційної безпеки, розглянуті механізми і техніки, які використовуються для впливу на Україну в інформаційній сфері, методи протидії пропаганді з боку Російської Федерації, юридичні аспекти забезпечення інформаційної безпеки, відбувся обмін досвідом та думками стосовно сучасних проблем у цих сферах.

Перша панель «Проблеми інформаційної безпеки Східної Європи: політичний контекст» була присвячена вивченню досвіду країн Вишеградської четвірки, Східної Європи та загалом ЄС з питань виявлення інформаційних загроз та протидії інформаційним атакам з боку Росії. Зокрема, Дюшан Фішер, аналітик словацької Асоціації іноземної політики, розповів про кроки, які було здійснено у Словаччині задля виявлення, оцінки та протидії проросійській та антизахідній пропаганді. За його словами, Словаччина також, як і Україна,  знаходиться під постійними інформаційними атаками з боку РФ, яка має на меті схилити цю європейську країну під свій вплив.

Ян Кріз, консультант чеського Інституту європейської політики «EUROPEUM», звернувся до проблем та перспектив забезпечення інформаційної безпеки в мережі Інтернет.  Він зазначив, що хоча Європа і націлена на боротьбу з пропагандою Росії, постає питання з незалежними медіа, які б могли подавати правдиву інформацію, в тому числі, щодо подій в Україні. На думку експерта, необхідно збільшення поінформованості населення країн ЄС щодо подій в Україні шляхом залучення до цього українських медіа, які також будуть презентувати країну з позитивного боку.

Марчін Горнікієвич науковий співробітник Військово-технологічного університету  (Республіка Польща) розповів про феномен та методологію культурного коду як нового виклику сучасної інформаційної війни, про так звані коди, за допомогою яких Російська Федерація впливає на підсвідомий рівень окремих груп населення держави та про висновки, які були зроблені після російської інформаційної операції в українському медіа-просторі.

Нарешті, Якуб Каленські, начальник відділу стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ поділився досвідом ЄС у боротьбі з дезінформацією та зробив ревю щодо діяльності ЄС у напрямку боротьби з пропагандою та підвищення обізнаності  європейської спільноти щодо її конкретних виявів.  Слід зазначити, що в ЄС, очолюваний паном Каленські,  відділ  займається саме відслідковуванням «фейкових» повідомлень, які надходять з Росії стосовно подій в Україні. Кожний тиждень спеціально створена  цільова група  висвітлює  зібрані докази в доповіді під назвою «Огляд дезінформації». Цей огляд розповсюджується серед країн-членів ЄС, України та інших країн через державні та недержавні організації, що допомагає продемонструвати масштаб впливу Росії на інші держави в інформаційній сфері. При цьому, Якуб зазначив, що зазначені огляди розглядаються в Європарламенті і на їх основі виробляються відповідні рішення задля уникнення негативних наслідків інформаційних впливів.

На завершення панелі відбулося обговорення можливих рішень проблем інформаційної безпеки із використанням отриманого досвіду, модерацію якого здійснювала Ірина Лисичкіна, завідуюча кафедрою філології, перекладу та мовної комунікації Національної академії Національної гвардії України. Експерти дійшли згоди, що в сучасних умовах Україна є об’єктом впливу в інформаційній сфері з боку ключових геополітичних гравців. При цьому, найбільш агресивну інформаційну політику проводить Росія. Ця політика передбачає втілення власного зовнішньополітичного курсу, спрямованого на перебудову світового порядку. Москва спрямовує основні зусилля на комплексну дестабілізацію України, недопущення подальшої євроінтеграції та вступу до НАТО, а також повернення України до зони російського впливу з використанням політичних, економічних та інформаційних важелів.

На сьогодні в Росії сформована та активно використовується модель проведення інформаційних кампаній як всередині держави, так і у стосунках з іншими країнами. Характерними рисами цієї моделі є використання напрацювань радянської пропагандистської системи (із провідною роллю державного апарату), а також західних технологій функціонування громадянського суспільства і передових досягнень у сфері сучасних засобів масових комунікацій.

Проте світ не стоїть на місці, і постійно створюються нові механізми протидії інформаційним впливам з боку Росії, які є насправді дієвими і які вкрай необхідно опановувати і Україні.

Присутні також погодилися із тим, що тільки разом Україна і її партнери в Євросоюзі, об’єднавшись заради вироблення спільної інформаційної політики, розвитку альтернативних, незалежних джерел інформації,  зможуть вдало протистояти новим методам ведення гібридної війни.

Маріуш Ничипорук, співголова Благодійної організації «Українсько-польський дім» (Польща) для «Сумщини-Світ»

http://www.sumysvit.com.ua/?p=510