"Щоб світ знав": люди, які не мовчали про Голодомор

Опубліковано 2015-11-27

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Кар'єра, свобода або навіть життя - їх було небагато, втім вони заплатили високу ціну за свої вчинки.

Інформацію про Голодомор на території України у 1930-х роках радянська влада намагалася приховати будь-якими методами.

Але, попри заборони і загрозу смерті, дехто все одно не міг змовчати.

Український інститут національної пам'яті підготував для "Меморіалу жертв Голодомору" у Києві експозицію "Люди Правди" - про тих, хто зберігав і поширював свідчення про Голодомор.

Ґарет Джонс

ГолодоморImage copyrighthttpmemory.gov.ua

У 1933-му році цей валлієць сів на поїзд у Москві і, знехтувавши забороною іноземним журналістам на в'їзд, вирушив у нелегальну подорож углиб Харківської області.

"Джонс відправився у самісіньке серце зони голоду в Україні і передав, що він бачив: люди голодують, всюди мертві тіла, порожні села", - розповів журналіст ВВС Джон Свіні, який досліджує історичні теми і вивчав можливі маршрути Ґарета Джонса у Харківській області.

29 березня 1933-го журналіст скликав у Берліні прес-конференцію, на якій уперше публічно заявив про Голодомор. Його прес-реліз опублікували багато газет.

У 1935 році Ґарет Джонс вирушив у подорож до Внутрішньої Монголії, де його за загадкових обставин застрелили, залишивши, як стверджують історики, значні підозри щодо помсти НКВС.

Марко Желізняк

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Був селянином із села Удачне на Донеччині і любив фотографувати.

Камера пана Желізняка, розповідають в Інституті національної пам'яті, зафіксувала розкуркулення та відбирання хліба. Зберігши знімки, він лише після смерті Сталіна написав коментарі до них.

"Під час обшуку виявлена схованка зерна у Пантелеймона Ємця. Голова гне матюки найкращому хліборобу району (Ємцю) у присутності начальника НКВС. Який, як завжди: "Знімай, Желізняк, нам шкідників". (...) Пантелеймона повезли на Соловки, і там він загинув у Сибіру, в таборі", - один із коментарів на звороті фотографії Марка Желізняка.

Нестор Білоус

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Дослідниця Голодомору Ніна Лапчинська називає селянина із Харківської області "Нестором-літописцем" Голодомору.

Закінчивши лише три класи церковно-парафіяльної школи, із 1911-го до 1934 року цей чоловік вів щоденник. Його виявили у Галузевому архіві СБУ і опублікували нещодавно.

Поруч із особистими речами, пан Білоус описав колективізацію, розкуркулення, грабіжницькі хлібозаготівлі і спротив селянства, а також власне голод.

"Люди всякого віку мруть з голоду, а особливо діти дуже мруть, у деяких родинах вимерли всі малі діти від грудних і років до 10-ти", - його запис від 8 квітня 1933 року.

У 1937 році Нестора Білоуса заарештували і згодом вислали за "контрреволюційну діяльність" та ведення щоденника.

Джеймс Мейс

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Американський історик, голова Комісії Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду, автор безлічі публікацій про Голодомор.

Завдяки роботі Комісії опублікували майже 200 усних свідчень про голод в Україні.

У 1993-му переїхав зі Сполучених Штатів до Києва, де одружився, жив на Троєщині, викладав у Києво-Могилянській Академії, працював у газеті "День".

Помер у 2004 році. Наступного року тодішній президент Віктор Ющенко посмертно нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня, а пізніше за ініціативи газети "День" заснували Премію імені Джеймса Мейса.

Вільям Генрі Чемберлин

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Московський кореспондент бостонської газети The Christian Sciense Monitor.

У жовтні 1933-го разом із дружиною - українкою за походженням - побував на Полтавщині, в околицях Білої Церкви та на Кубані.

"Голод був інструментом національної політики більшовиків, застосованим свідомо як останній засіб зломити опір українського селянства проти системи", - написав він згодом у книзі "Залізна доба Росії".

Віктор Кравченко

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Колишній радянський функціонер.

У 1944 році зумів втекти на Захід та опублікувати книгу "Я обрав свободу", яка стала бестселером.

Пан Кравченко описав те, що бачив сам, - колективізацію, Голодомор і терор.

"На полі бою люди вмирають спокійно, вони сповнені розуміння сенсу своєї смерті… Тут я бачив смерть у самотності, повільному згасанні, без розуміння причини і мети своєї жертви…" - писав він.

Рафаель Лемкін

ГолододморImage copyrightmemory.gov.ua

Цей американський юрист єврейського походження запровадив термін "геноцид" як юридичне поняття.

І саме так класифікував голод в Україні 1932-1933 років.

У 1953 році виступив перед кількатисячною аудиторією у Нью-Йорку зі зверненням "Радянський геноцид в Україні".

Андрей Шептицький

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Багаторічний голова Української греко-католицької церкви.

У липні 1933-го разом з вищим духовенством церкви проголосив відозву "Україна в передсмертних судорогах", у якій закликав християн усього світу поширювати правду про Голодомор в Україні і допомагати тим, хто голодує. Про злочин митрополит також поінформував Ватикан.

Наступного дня 35 українських громадських організацій та партій об'єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який координував допомогу тим, хто страждав від голоду.

Мілена Рудницька

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Громадська активістка, депутат польського Сейму (українка за походженням), автор статей на тему Голодомору.

Мілену Рудницьку вважають неофіційним послом, яка за допомогою зустрічей із представниками різних країн світу та керівниками неурядових установ намагалася змінити суспільну думку щодо подій у Радянській Україні та вплинути на керівництво Союзу.

Домоглася, аби справу про Голодомор винесли на розгляд Ліги Націй та Міжнародного Червоного Хреста.

Олександра Радченко

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Вчителька з Харкова. Також вела щоденник, у якому свідчила про те, що бачила під час Голодомору.

І також отримала за це 10 років таборів ГУЛАГу.

"Після арешту мами ми почали їх читати, а там стільки жахів було написано про Голодомор, що ми вирішили, що всю сім'ю розстріляють, тому ми спалили їх…" - розповіла одна з доньок Олександри Радченко про частину зошитів з її свідченнями.

Ті, що збереглися і стали підставою для судового процесу, у 2001 році виявили в Галузевому архіві Служби безпеки України і частково опублікували.

Улас Самчук

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

"Присвячую матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933", - такими словами починається роман українського класика "Марія".

Його вважають першим художнім твором на тему Голодомору.

Автор закінчив писати книгу у 1934 році.

Роберт Конквест

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

"Жнива скорботи" - найґрунтовніша наукова праця про Голодомор і, напевно, найвідоміша у світі книга про Україну.

У 1986 році Роберт Конквест видав її у видавництві Oxford University Press.

На думку автора - історика-совєтолога - селянство радянської України стало жертвою "терору голодом".

Малкольм Меґґерідж

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Як і Ґарет Джонс, теж побував в Україні у 1933 році і розповів про Голодомор у Великій Британії.

Окрім репортажів та статей про голод написав роман "Зима у Москві".

Він вийшов друком у 1934 році.

Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Українські громадсько-політичні діячі, публіцисти.

Одними з перших у радянській Україні почали досліджувати Голодомор.

З 1987-го збирали документи та свідчення понад 1000 очевидців, у 1991 році видали книгу "33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал".

Йоган Людвіґ Мовінкель

ГолодоморImage copyrightmemory.gov.ua

Прем'єр-міністр Норвегії, президент Ради Ліги Націй у 1933 році. Виніс на її розгляд питання Голодомору.

Чотири рази брав слово, аби переконати представників країн-учасниць у важливості допомоги жителям радянської України, але більшість його не підтримала.

Українську справу за клопотанням пана Мовінкеля передали на розгляд Міжнародного комітету Червоного Хреста, який звернувся до радянського уряду з пропозицією дати згоду на організацію допомоги для тих в УРСР, хто голодував. У Москві відповіли, що ніякого голоду там немає.

http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/11/151125_holodomor_truth_rl?ocid=socialflow_facebook