Освячення Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви у Києві

Опубліковано 2013-08-31

Християнська віра не була чимось новим для українського народу. Відомо, що першим апостолом Київської Русі був святий апостол Андрій Первозванний, який встановив на Київських горах хрест і поблагословив це місце. У IX ст. святі брати Кирило і Методій проповідували на слов’янських землях. Крім цього, київські князі Аскольд і Дір, пішовши походом на Царгород, пізнали там Христову віру і у 867 р. охрестились. Також відомо, що у Києві за часів князя Ігоря (945 р.) було багато християн, які мали свою церкву. У 947 р. охрестилась свята княгиня Ольга, бабця св. Володимира.

Хоча християнство активно поширювалось на землях Київської Русі, проте сама держава офіційно залишалась язичницькою. На той час усі сусідні держави - Польща, Болгарія, Вірменія, Грузія - уже прийняли християнство. Україна, що знаходились на перехресті торговельних шляхів, мала постійні контакти з сусідніми народами. Хоча Київська Русь була сильною економічно розвинутою, та не мала авторитету і поваги у християнському світі. Тому багато істориків зазначають, що Хрещення України-Русі було найперше кроком для того, щоб можна було мирно співжити з християнськими країнами-сусідами, економічним – для покращення торгівлі. Також культурним, тому, що почалися зводити храми, будуватись монастирі, при яких відкривали школи, працювали писарі, видавались книжки, збирались бібліотеки…

Ставши володарем Київської Русі, св. Володимир відзначився не тільки як далекоглядний мудрий політик, але також, як добрий батько свого народу. Добре відчуваючи стиль життя, ментальність людей, він приймає Христову віру у візантійському обряді. Найбільша його заслуга у тому, що він зумів об’єднати перші паростки християнства в Україні і вивести його на рівень державної релігії. Святий Володимир Великий не лише охрестив весь український народ, але став ревним Христовим апостолом. Його головним завданням після хрещення стає справа церковної ієрархії, будова храмів та християнської просвіти. Святий Володимир не лише наочно приймає християнство, він ним переймається до глибини, ним живе і його практикує у щоденному житті. Він втілює слова Христа: «По любові пізнають, що ви мої учні» . Митрополит Іларіон у своїм слові пише: «Ти давав милостиню тим, що просили, одягав нагих, кормив голодних і спраглих, помагав недужим і викупляв боржників, звільняв невільників. Твої щедроти і ще й сьогодні люди згадують». Святий рівноапостольний князь Володимир Великий запалив силою Святого Духа це світло в серці нашого народу, а ми - сучасні християни - маємо зберегти це світло і передати наступним поколінням.

18 серпня цього року з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі відбулась історична подія в житті УГКЦ – Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) освятив головний храм Патріарший Собор Воскресіння Христового у місті Києві.

«Цей Собор є видимим знаком єдності й соборності нашої Церкви як в Україні так і далеко поза її межами. Ми будували його всі разом – цеглинками-пожертвами, що надходили сюди з усього світу. Цей Собор збирає усіх синів і дочок Володимирового Хрещення, закликає їх до єдності, до відновлення у вірі, до джерела небесної поживи в духовній пустелі сучасного світу», – наголосив Блаженніший Святослав у проповіді до духовенства та вірних.

У престол новозбудованого храму Блаженніший Святослав вклав мощі святих апостолів Петра і Павла та Андрія Первозванного, Папи Климента та Мартина, які загинули на українських землях, святого священномученика Йосафата Кунцевича, блаженних священномучеників XX ст. Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського. Собор Воскресіння Христового став четвертим храмом УГКЦ у столиці. Він вміщає 3000 вірних. Його висота сягає 50 метрів, зведений на лівому березі Дніпра. Цей собор будувався протягом 12 років. Спорудили його греко-католики з цілого світу. Не приймали пожертв від офіційних органів великого бізнесу і можновладців. «Ми маємо таку позицію, що не хочемо приймати пожертв від офіційних органів, бо це завжди тягне за собою певну, так би мовити «вдячність». Ми хочемо бути Церквою свобідною, щоби пожертви не перешкодили нам сказати правду, коли її треба сказати», висловив позицію з цього приводу тодішній Глава Любомир (Гузар). Єпископи УГКЦ відтак усю надію покладали на вірян – оголосили збір коштів, аби кожен греко-католик, як в Україні, так і в діаспорі, мав можливість долучитися до процесу побудови собору і відчув свою причетність до розвитку Церкви.

На освячення собору Воскресіння Христового до міста Києва прибули 20 тисяч вірних з більш ніж 10 країн світу та 700 священнослужителів, щоб засвідчити та відсвяткувати історичний момент.

У Богослужінні взяли участь офіційні делегації від Римо-Католицької Церкви та Східних Католицьких Церков. Також на освяченні присутні були представники благодійних організацій із США, Канади, Німеччини. На прощу з нагоди освячення собору прибули вірні з усіх континентів світу, різних міст і сіл України. Українських греко-католиків Латвії у святкуваннях у Києві представляли голова Конґресу українців Латвії Микола Павлюк та священик о. Роман Сапужак.

Підготував о. Роман Сапужак, м. Рига

Світлини з освячення собору (автор - о. Роман Сапужак):

Освячений Патріарший собор у Києві

Блаженніший Святослав (Шевчук), предстоятель УГКЦ 

Патріарший Собор Воскресіння Христового у Києві

Процесія біля Патріаршого Собору

P.S. Також закликаємо ознайомитися з численими публікаціями на тему освячення собору на офіційному новинному сайті УГКЦ: http://news.ugcc.org.ua/topthemes/osvyachennya-Patriarshogo-soboru/ та щодо ювілею Хрещення України - http://news.ugcc.org.ua/topthemes/1025-r%D1%96chchya-Hreshchennya-Ukraini-Rus%D1%96/, а нове офіційне інтернет-телебачення УГКЦ є доступно тут: http://www.zhyve.tv/