Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.

Опубліковано 2016-12-18

Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.
У віконця заглядає, подарунки підкладає. 
З вечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо 
Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.
Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:
Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,
Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був 
І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру, 
Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії, 
Фунтів мільйон любові і кохання не на слові, 
А каратів так відерце він вживив у Ваше серце. 
Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу. 
Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.
Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють. 
Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.
Ми із святом Вас вітаєм й віри в диво Вам бажаєм!

А ось як свякували українці з Мюнхену:

Valentina Poskrypko  Можете не вірити, а краще просто повірте.

Майстрували ми наш 50-й ОБЕРІГ. За роботою говорили, що цей ОБЕРІГ - ювілейний, міркували над тим, чи то забагато - 50 ОБЕРЕГів, як не крути, а все ж таки понад гектар сіток!
Тільки-но церковні дзвони сповістили дванадцяту годину, двері нашої кімнати відчинилися і на порозі з’явилися чарівна пані Тетяна та шановний пан Вадим. Так, до нас завітав пан Костюк, генеральний консул України в Мюнхені. Подив змінився на посмішки, збентеженість на радість, тим більш, що п. Вадим випромінював загадковість. Окинувши поглядом нашу кімнату, він попрямував до прапора, посміхнувся, і почав роздавати подарунки. Першою була невеличка тепла промова, потім з´явилася Подяка братерству за допомогу та за нашу громадську позицію. Подяку було урочисто зачитано, вручено та закріплено пляшкою українського шампанського та коробкою цукерок від Президента. 
А потім була фотосесія: наші шановні гості, Прапор, Подяка, наш 50-й Оберіг, смаколики для воїнів, та ми, мюнхенське братерство.
Згодом хтось варив каву, хтось прикрашав канапки, а п. генеральний консул взявся чаклувати над ОБЕРЕГом. Стрічка, петля, питання, допомога, наступна стрічка, все складається найкращим чином. І через невеличкий час перетворився би п. Вадим на справжнього чаклуна, але консул собі не належить – він людина суспільства і завжди має важливі справи та зустрічі. Прийшов час відсвяткувати народження ювілейної сітки та відкрити шампанське. Чаркуючись келихами, всі ми мріяли, щоб наступних таких ювілеїв нам не довелося святкувати.
Дякуємо Вам, пане генеральний консуле, за увагу, за підтримку, за небайдужість, за час, який Ви знайшли, щоб завітати до нас. Для нашого братерства це має велике значення.
Спакували ми нашу ювіляршу, вклали в неї каву та смаколики, підписану листівку, і поїде вона завтра зі своєю молодшою на 24 квадратних метри сестричкою в Україну з братами Федаками. Щасти вам у дорозі, хлопці. Дякуємо вам, що ви завжди готові допомагати.
Тільки всі разом ми – сила!